- тупотіння
- —————————————————————————————тупоті́нняіменник середнього роду
Орфографічний словник української мови. 2005.
тупотіння
Смотреть что такое "тупотіння" в других словарях:
тупотіння — я, с. Дія за знач. тупотіти і звуки, утворювані цією дією … Український тлумачний словник
тупотіти — очу/, оти/ш і тупота/ти, очу/, о/чеш, недок. 1) Часто й гучно стукати ногами, йдучи або біжучи, ходячи чи бігаючи. || розм. Іти чи бігти, часто й гучно стукаючи ногами об підлогу, землю. 2) Часто тупати, бити ногами (ногою) об підлогу, землю. ||… … Український тлумачний словник
гопки — 1) виг. Виражає спонукання до скакання, стрибання, тупотіння. 2) присл. Підстрибуючи, підскакуючи. Гопки скакати. •• Го/пки става/ти (ста/ти) а) ставати на задні ноги, ставати дибки (перев. про коней); б) (перен.) різко виявляти незгоду, протест … Український тлумачний словник
